Позакласна робота з іноземної
мови є вагомою складовою всього навчально-виховного
процесу школи. Вона розкриває низку
додаткових можливостей як для вчителів, так і для учнів. Грамотно
організована і проведена позакласна робота не лише поглиблює і розширює знання
з іноземної мови, але й сприяє зацікавленню учнів у її вивченні, підвищенні
мотивації до знайомства з її культурою. Вона систематизує та вдосконалює набуті
знання і навички, розвиває комунікативну компетенцію,
допомагає розкрити вміння і таланти учнів. Значного
прогресу можна досягти з упровадженням відповідних технологій, що зможуть
зробити навчально-виховний процес більш гнучким, індивідуалізованим. Такі
перспективи викликають необхідність дослідження доступних на сьогоднішній день
визнаних педагогами технологій, а також визначення можливостей розвитку і
виховання школярів у рамках їхнього функціонування.
Аналіз
досліджень:
Сучасна науково-методична
література пропонує багато різних технологій навчання іноземної мови, серед
яких кожна являє собою сукупність прийомів викладача та учнів, що забезпечує
досягнення цілей навчання та оволодіння мовою. Підґрунтям для виникнення всіх
сучасних технологій стали традиційні педагогічні технології, в основу яких
лягли принципи Я. Коменського та праці вже визнаних світом педагогів, дидактів
і лінгвістів (Р.Бернс, Л. Виготський, Дж.Дьюї, В.Кілпатрік, С.Лівінгстоун,
Ж.Піаже, К.Славін та ін.) . Зараз до уваги педагогів представлено такі їх
різновиди: проектна технологія (Дж.Дьюї, В.Кілпатрик), інформаційні технології
(Є.Єршов), технологія навчання як дослідження (М.Кларін, Б.Бухвалов),
комунікативного навчання іншомовної культури (Є.Пассов), особистісно-орієнтованого
розвиваючого навчання (І.Якиманська), міжкультурної комунікації (В.Біблер,
Ю.Ємельянов) та ін. Вміле та доцільне впровадження цих технологій у
освітньо-пізнавальний процес неабияк позначається на його якості та
ефективності.
Виклад основного
матеріалу:
Сьогодні одним із провідних
завдань сучасного вчителя іноземної мови є формування в учнів основних компетентностей: соціальної, полікультурної,
інформаційної, комунікативної; саморозвитку, продуктивної творчої діяльності.
Це робить навчання іноземної мови не лише важливим засобом духовного збагачення
кожної дитини, але і формує їх життєву компетентність. Однак, обмежена
кількість годин, зумовлена чітко визначеними рамками, робить це фактично
неможливим. Тому в умовах школи особливого значення набуває здійснення позакласної роботи з іноземної мови . Саме позаурочна діяльність
учителя-фахівця разом зі своїми учнями дає можливість підтримати їх
зацікавленість процесом навчання, допомогти сформувати лінгвістичні інтереси,
спрямовані на розширення й поглиблення знань, комунікативних умінь і навичок, забезпечити
етичне виховання школярів . Поряд з
пізнавальними завданнями в системі позаурочної роботи розв’язуються й виховні,
зокрема, виховання культури спілкування. Позакласна робота також розвиває такі
риси особистості як колективізм, відповідальність за доручену справу,
акуратність та наполегливість. А тому, правильно організована позакласна робота
є одним із засобів ефективного навчання та виховання школярів.
Позаурочна робота є так само
важливою для реалізації комунікативних цілей оволодіння іноземною мовою, як і урок. Більше того, вона має і ряд
своїх переваг перед уроком, як, наприклад, те, що під час позакласних занять
учні стають більш розкутими у виконанні завдань, ніж на уроці, можуть
ініціювати різноманітні творчі види робіт. Діти поводяться невимушено,
емоційно, вдаються до своїх прийомів висловлювання думки. Ще однією перевагою,
безперечно, є можливість набагато ширшого впровадження різних форм роботи і
застосування повного спектру педагогічних технологій, які часом неможливо
випробувати навіть на уроці .
Сучасні вчителі повинні
намагатись використовувати такі методи та технології у своїй практиці, які б
забезпечили інтерес учнів до вивчення мови, саме навчання їй було
ненав’язливим, а головне – щоб у навчанні була результативність, зумовлена ефективністю
цих технологій та компетентністю педагога у роботі з ними. Нижче пропоную педагогічні технології, які є актуальними на
сьогоднішній день і визнаються сучасними педагогами-методистами як дійсно
ефективні для різнобічного формування особистості учня початкової школи в
умовах позаурочної роботи з іноземної мови. У них закладено значний потенціал для
реалізації гуманістичних правил педагогічної діяльності вчителя іноземної мови
в школі, викладених ще в працях таких провідних педагогів як Ш.Амонашвілі,
В.Сухомлинський, М.Монтесорі, Р.Штайнер, С.Френе та ін.
Так, широкого розголосу сьогодні
набула проектна технологія, що стала доцільною
як для класної роботи, так і для позакласної. Перед сучасними вчителями дедалі
частіше постає питання: як зробити навчання цікавим, захопливим, новим для
дітей. Цього можна досягти лише в тому випадку, якщо вчитель сам знайде
потрібний підхід до здобуття знань з іноземної мови. Проектна форма діяльності дозволяє учням
продемонструвати досягнуті ними успіхи. Вона не є принципово новою, але досі в
процесі раннього навчання широко не використовувалась. Особливість і цінність
цієї технології полягає у можливості кожного учня брати участь у виконанні
певного проекту як самостійно, так і колективно, демонструючи власні успіхи,
здібності, фантазію, креативність і активність.
Дедалі більше вчителів
українських шкіл цікавиться і використовує проектну технологію. Проектну
діяльність було запропоновано більше століття тому американським педагогом і
філософом Джоном Дьюї. У вітчизняній педагогіці вивченню цього виду діяльності
присвятив себе А.Макаренко. У результаті своєї новаторської педагогічної
діяльності він дійшов висновку, що особистість суб’єкта може бути спроектована.
Ідея проектування людини спостерігається також у спадщині В.Сухомлинського.
Німецький педагог А.Флітнер характеризує проектну діяльність як навчальний
процес, в якому обов’язково беруть участь розум, серце і руки, тобто осмислення
самостійно здобутої інформації здійснюється через призму власного ставлення до неї
та через оцінку результатів у кінцевому продукті.
Результатом умілого застосування
проектної технології є вміння, які набувають учні у навчально-виховному
процесі: учні вчаться планувати свою роботу, використовувати різні джерела для
здобуття потрібної інформації, збирати матеріал, аналізувати його, працювати у
колективі, приймати у його рамках рішення та розподіляти між собою обов’язки,
взаємодіяти з іншими учасниками процесу, представляти продукт своєї роботи,
давати оцінку як своїй роботі, так і роботі інших. Метод проектів є також
однією з найцікавіших нині педагогічних технологій, які можуть використовувати
комунікативний підхід у навчальному процесі з іноземної мови.
Все частіше в останні роки на
слуху питання про використання інформаційних технологій.
Під інформаційними технологіями сьогодні розуміють не лише нові технічні
засоби, але і новий підхід до всього освітнього процесу, який включає і
використання зовсім нових форм, методів. Впроваджуючи нові інформаційні
технології в процес навчання іноземної мови, вчитель перш за все ставить собі за мету
показати, наскільки позитивно їх використання може вплинути на підвищення
якості навчання іноземної мови школярів, формування та розвиток їхньої
комунікативної культури, навчання практичному оволодінню мовою .
Використання комп’ютерів у
позаурочній діяльності є дуже природним з погляду дитини і неабияк «підігріває»
її інтерес до всього процесу вивчення мови, підвищує мотивацію та
індивідуалізацію навчання, розвиває творчі здібності і є засобом створення сприятливого
емоційного тла. Серйозною заслугою саме інформаційних технологій є забезпечення
якісного переходу від досі основного виду діяльності дитини молодшого шкільного
віку – гри, ігрових вправ – до навчальних вправ, учбових задач. З великим
успіхом такий вид технологій може бути застосований саме для підвищення
ефективності позаурочної діяльності. Організація позакласної діяльності,
заснована на впровадженні інформаційних технологій, забезпечує підвищення
якості самої роботи, актуалізацію пізнавальної та творчої діяльності школярів
за допомогою комп’ютерної візуалізації навчального матеріалу, включення ігрових
ситуацій, гнучкість роботи.
І дотепер залишаються актуальними
вже визнані всіма ігрові технології. Методика
викладання іноземної мови і зараз називає
їх сучасними. Хоча для педагогів прийоми такої технології вже давно не є
новими, своєї привабливості та актуальності вона не лише не втрачає, а,
навпаки, розширює можливості вдосконалення процесу оволодіння учнями іншомовною
комунікативною компетенцією. У позакласній роботі присутність такого роду
ігрових елементів створює сприятливий психологічний клімат, максимально
уподібнює навчально-виховний процес реальним умовам спілкування, допомагає
учням розкрити свій інтелектуальний потенціал. Причиною тому є той факт, що
гра, як складна та захоплива діяльність, вимагає високої сконцентрованості
уваги, тренує пам'ять, розвиває мислення та мовлення, сприяє процесу
соціалізації особистості. Неабиякою перевагою цієї технології є її здатність
захопити навіть малоактивних учасників, учнів з низьким рівнем підготовки, що
призводить до значного покращення їх навчальних досягнень.
Ігровими технологіями завжди
передбачено напруження емоційних та розумових дій учасників, вміння приймати
рішення, співпраця та взаємодопомога в колективі. Вона сприяє комунікативній
спрямованості позакласної освітньої роботи, активізації мисленнєвих дій учнів
при опануванні іноземною мовою, підвищенню мотивації учіння, індивідуалізації
навчання.
Таким чином, використовуючи
сучасні технології навчання у позанавчальній роботі з іноземної мови, вчитель
зможе підняти процес навчання на якісно новий рівень, досягти цілей навчання та
оволодіння іноземною мовою дітей.
Висновок
Широкий спектр запропонованих
сьогодні до уваги вчителів технологій, результативність та ефективність яких,
не зважаючи на їх відносну новизну, вже були неодноразово доведені на практиці,
дають нагоду обрати з них актуальні як для роботи на уроці, так і для
позакласної навчально-виховної діяльності. Зокрема їх використання в оволодінні
іноземною мовою у позаурочній роботі
сприятиме як удосконаленню процесу формування іншомовної комунікативної
компетенції учнів, так і розвитку їхніх інтелектуальних здібностей, набуття
особистісно значущих для кожного знань та вмінь. Можна також наголосити на
тому, що ефективність навчання за умов існування різного роду сучасних
технологій, здатних зацікавити підростаюче покоління, стимулювати їхню
пізнавальну активність, викликати бажання вчити мову, залежатиме від бажання і
здатності вчителів скористатися позитивним досвідом, отриманим внаслідок
апробації цих технологій.
Перспективи ж подальших
досліджень вбачаємо в удосконаленні вже існуючих та розробці нових технологій,
доцільних для впровадження у позаурочну роботу з іноземної мови на основі результатів проведених
досліджень, поставлених експериментів.
